Смуток на підвіконні
Не знаю в який момент я втратила орієнтир... Коли остаточно перестала посміхатись... Коли інші знайшли нові причини жити, я загубила їх остаточно... Відчуваю що "я" не "я", наче той персонаж не із свого життя на фоні у якого немає ні реплик ні ім'я, але все життя як на долоні. Не відчуваю ні смутку ні радості, не відчуваю взагалі нічого..
2023-05-01 23:12:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4113
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671