Самотній човен
ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ
Нас хвилями відносило все далі Кудись у невідому далечінь. Ми знайти хотіли втрачені деталі, Щоб мрію втілити із давніх сновидінь. Ідея щастя здавалась нездійсненна Та ми вірили, що досягнем мети. Адже дорога завжди нескінченна, Якщо стоїш на місці, боючись іти. Ми не були безстрашні, проте знали Попереду майбутнє, а не наші страхи. І з перебитими крильми птахи літали, І щастя серед бід шукали сіромахи. Життя як річка, ти в ній самотній човен, Що пливе в напрямку, який забажає сам Та на кінцевій лишиться все, чим повен Був човен, коли плив наперекір вітрам.
2020-05-10 20:01:32
5
0
Інші вірші поета
Крізь смальту Летять роки... І ми разом із ними Я люблю дощ Светр на голе тіло
Інші поети
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3738
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2672