Самотній човен
Нас хвилями відносило все далі Кудись у невідому далечінь. Ми знайти хотіли втрачені деталі, Щоб мрію втілити із давніх сновидінь. Ідея щастя здавалась нездійсненна Та ми вірили, що досягнем мети. Адже дорога завжди нескінченна, Якщо стоїш на місці, боючись іти. Ми не були безстрашні, проте знали Попереду майбутнє, а не наші страхи. І з перебитими крильми птахи літали, І щастя серед бід шукали сіромахи. Життя як річка, ти в ній самотній човен, Що пливе в напрямку, який забажає сам Та на кінцевій лишиться все, чим повен Був човен, коли плив наперекір вітрам.
2020-05-10 20:01:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1747
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717