CRAPZ - Розовая Начинка

Дмитрий Шов

У неё для меня розовая начинка Её красные губы цвета клубника Мы не закончим с ней до утра Это для всех очень громкая игра Наши тела от одежды свободны Чувствуем друг от друга заботу Соседи будут нами недовольны Когда завтра пойдут на работу Мы вырываемся из своих тел Кроме нас с ней никто несмел Чужие глаза прожигают пол Воздух пропах от сигаретных смол Мы вырываемся из своих тел Кроме нас с ней никто несмел Чужие глаза прожигают пол Воздух пропах от сигаретных смол Её глаза поймать было сложно Но встретившись стало возможно Что мы чувствуем одно и тоже Соприкасаясь к мягкой коже Она также хотела сильно меня И я знаю что она бы не лгала Взявшись за руки пошли домой Наслаждаться только собой Мы вырываемся из своих тел Кроме нас с ней никто несмел Чужие глаза прожигают пол Воздух пропах от сигаретных смол Мы вырываемся из своих тел Кроме нас с ней никто несмел Чужие глаза прожигают пол Воздух пропах от сигаретных смол

2022-10-05 05:44:40

Інші вірші поета

CRAPZ - Все Отрываются CRAPZ - Кринж Мьюзик CRAPZ - Сонное Дитя CRAPZ - Смотри В Камеру, Детка

Інші поети

Ruslana

@rock_ksolana

Dr. B

@Dr_B

Muhammad Umer Siddiqui

@umer_sidd

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5806

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5022