Проходять ті дні
А в мене лиш було, одне те бажання
Яке вже триває здається десь рік,
Лишити в тобі своє серце, хоч трішки
Відчути тепло твоїх вуст і обійм.
Повірити в те, про що досі не думав
Дізнатися б правду, кохаєш мене?
Мені так важливо, аж серце стрибає
Від подиху ніжних, коханих тих слів.
Та часом, здавалося б, ми розтаємось
Ти криком женеш, хоч ти знаєш я твій.
А дотики болю, записки, образи
Відчуй же ти милість мою, я прошу.
Закутай всю душу у ковдру мою,
Якою накриєшся в ніч перед сном,
Подумавши, любиш.
За плачеш.
Любов.
Проходять ті дні, коли все це згасає.
Вже чуєш любов ти у серці своїм,
І наче хтось кров'ю клеймо пробиває
У серці, що ночі.
У серці твоїм.
Здавалось, мирились, любили до неба
Кохали, хотіли мов ті кораблі,
З'єднання, любові і миру натхнення
Що ночі я плачу, та я вже не твій?...
Проходять ті дні, коли смуток згасає
Тримай же мене ти за руку. Тримай.
Що ночі, що сили, моя ти голубка
Ти руки мої до сердечка пускай.
Кохана, моя ти любима людина
Я прошу тебе, не кидай.. Не кидай...
Дізнатись хотіла ти правду від мене?
Тобі так цікаво, чи люблю тебе?
Чи правда була це? Брехня без надійна.
Дивись же у очі, відчуй же мене.
Так, дійсно кохаю. Молю я до Бога!
Я дякую Богу за те, що ти є!
Моя ти прекрасна, весела, чудова
Тебе я кохаю, моя ти і все.
2018-07-07 11:58:40
6
4