Весняна лихоманка

Edelweiss

Тягарем нависає пахуча весна Крізь рутину та сірі думки. Квітнуть вишні, сонце леліє життя. В голові порожнеча. А ти... Десь тихо блукаєш поміж садами, Цілуючи квіти своїми устами, Цінуючи кожну хвилину буття, Наче наша - то найгарніша доба, Хоча... Ти хочеш зловити дух романтизму, Купаєшся в гулі старих поїздів. Мандруєш просторами постмодернізму І пишеш портрети, як кращі з митців. Я ж... тільки ховаю у темряві очі , Шукаючи зраджених привидів ночі. Плюндруючи суть чужих молитов, Чаруюсь красою порожніх розмов. Я був би німий, але гучно кричу! Не можу стояти на місці - біжу Крізь дим, крізь вогонь, крізь холодний туман! Чи я оживаю, чи самообман? Ти чуєш мене взагалі ? Не зважай... Не хочу зламати ідилію твою. Нехай мій спустошений, знищений край Залишиться тільки моїм, а з тобою Нас звяжуть лиш теплі весняні дощі... Красиві кав'ярні. Вечірні вогні. Я знову блукаю. Я знову пишу. Все ж краще тримати уявну межу...

2019-08-14 13:48:33

1

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

5304

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6327