Душа і міфи

Edelweiss

Безжурні зорі спокійно висять, Далекі, примарні, мов Піраміди. Місяць - наш Сфінкс - не каже проклять, Лиш світить з-за хмар на сірі граніти. Сказати б щасливий - та знову печаль. Сказати б, що вільний - та ж стільки думок! Як євреїв-рабів, мене манить даль. Де ж ТИ, Мойсею!? Де Божий урок? Бунтує душа і прагне кохання, Та тіло, Евкріте, не пустить її. Холодний мій розум давить зітхання, Так ревнощі здавлюють римських богів. І всі ми - Сізіф, в якомусь-то сенсі, - Безглузда робота, безглузде щодня. Наш камінь - важкий, бо камінь на серці. Ти хочеш свободи? - закінчи життя! Та ні! Я ж не прошу стрибнути з даху, На меч, як і Брут, не кидайся. Поглянь на весну в красивих блаватах. Любися із нею! Кохайся! А я ще постою - подивлюсь на небо, На хмарки, що швидко пливуть. Можливо, тоді щось знайду і для себе, А поки - ти йди. В добру путь...

2019-07-28 05:07:05

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Серафім

Дуже гарно.

Відповісти

2019-07-28 06:39:46

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5871

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5736