Душа і міфи

Edelweiss

Безжурні зорі спокійно висять, Далекі, примарні, мов Піраміди. Місяць - наш Сфінкс - не каже проклять, Лиш світить з-за хмар на сірі граніти. Сказати б щасливий - та знову печаль. Сказати б, що вільний - та ж стільки думок! Як євреїв-рабів, мене манить даль. Де ж ТИ, Мойсею!? Де Божий урок? Бунтує душа і прагне кохання, Та тіло, Евкріте, не пустить її. Холодний мій розум давить зітхання, Так ревнощі здавлюють римських богів. І всі ми - Сізіф, в якомусь-то сенсі, - Безглузда робота, безглузде щодня. Наш камінь - важкий, бо камінь на серці. Ти хочеш свободи? - закінчи життя! Та ні! Я ж не прошу стрибнути з даху, На меч, як і Брут, не кидайся. Поглянь на весну в красивих блаватах. Любися із нею! Кохайся! А я ще постою - подивлюсь на небо, На хмарки, що швидко пливуть. Можливо, тоді щось знайду і для себе, А поки - ти йди. В добру путь...

2019-07-28 05:07:05

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Серафім

Дуже гарно.

Відповісти

2019-07-28 06:39:46

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5785

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2565