On a tous nos fissures
On a tous nos fissures Mais on essaie de faire bonne figure On a tous nos failures Sous bon ou mauvais augure On a tous des failles Chacun de ses propres tailles On a tous nos batailles Ce sentiment que tout déraille On a tous un masque Pour cacher nos frasques On a tous un casque Pour encaisser les bourrasques On a tous un désir de gloire Replié au fond du désespoir On a tous une histoire Qui nous fait fuir le miroir On rêve tous de cette lumière Pour nous révéler à ciel ouvert On rêve tous d'un repère D'une personne qui nous éclaire On rêve tous de reconnaissance Qu'enfin quelqu'un voit notre essence On rêve tous d'une renaissance Pour éclore plus fort qu'à notre naissance On a tous des failles mais on a tous un éclat Trouve ta vérité, et toi aussi tu brilleras À tous ceux qui manquent de confiance en eux .~☆
2020-10-12 18:53:45
15
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Akikogirl
C'est vraiment très beau !
Відповісти
2020-10-14 07:24:26
2
EightNoAme
@Akikogirl Merci beaucoup ! :)
Відповісти
2020-10-14 10:23:07
Подобається
EightNoAme
Anw merci beaucoup c'est adorable, tes mots me touchent 🥺
Відповісти
2020-10-29 22:19:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1013
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168