Подруга

Elana

Эх, подруга, а давай как раньше Соберемся вместе, ужремся в усмерть. По душам с тобой, но без фальши И свободу подарим чувствам А ты помнишь, как в детском саде Мы играли с тобой в принцесс? Только принцев нам не хватало, Сокрушителей женских сердец. А ты помнишь моя подруга, Как я в Димку была влюблена? Как под окнами он хитрюга Наши с ним писал имена. А ты помнишь как в той общаге Димка с розами, лез в окно Он набрался мужества, сил, наснаги И дрожа мне вручал кольцо? Помнишь, Светку с тобой побили? Вот же сука, и как посмела? Как могла ведь тебя обидеть? Как бы снова ее отметелить? А помнишь, у меня на свадьбе Мы плясали с тобой что есть сил. Ты мне пела про полисадник. А сейчас мне и свет не мил. А ты помнишь свой день рождень Как в фонтане купались мы Я тебе подарила браслетик., Чтоб на память, из бирюзы Помнишь с Димкой вы под роддомом Запускали шары в окно, А теперь он не мной взволнован, На меня ему всё равно. Мне так больно, подруга, тошно? Ну а что с него взять, козел! Не пойму все, ну как так можно? Он к подруге моей ушел. И картина стоит пред глазами В моем ложе мой Димка и ты На нем тело твое обнаженно, На тебе браслет с бирюзы.

2018-04-02 10:05:32

11

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сергей Тимкин

Та опять это лайкать?😂😂😂вроде пару недель назад это делал!😂😂😂

Відповісти

2018-03-22 13:19:17

1

Elana

@Сергей Тимкин Что старикашка, уже по второму кругу и лайкнуть Не можешь, это пенсия приближается 😂😂😂

Відповісти

2018-03-22 13:20:21

1

Сергей Тимкин

@Elana , было бы это через три недели...я бы его и не вспомнил😂😂😂и радовался бы

Відповісти

2018-03-22 13:21:37

Подобається

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

52

39

1677

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4063