Маг та Воїн. Воїн та Маг. Воїн та ... Русалка. Воїн та Банші.(частини перша, друга, третя та четверта (заключна)
(18+)
1 У лісі темному й глухому Від Смерті Воїн відбивався. Та рани не були страшні - Чомусь спокійним він лишався... У серці - важко і темно - Розлука з Дівою спіткала... І де б він часом не з'являвся - Усюди Смерть його шукала... Але в покинутому лісі Дріада дуже довго жила - На вихованні у Русалки - І їй подібна вона була... Ввібрала все її добро... Вимову, всі її думки, , І стала чистою, святою. Хоч образ був людський... 2 Так швидко виникло кохання Між Воїном і Магом, просто неба... Дріаді - декілька століть... Йому лиш двадцять... І це ж треба... Та ВІН сказав, що вік то неважливо (Наївне серце молоде!!!) Схопив за руку і сміливо, У новий світ її веде... Співав наш Воїн серенади Про вічную Любов та Щастя!!! І серце бідне у Дріади Було у нього в цілковитій власті... Магічну випускала силу Й для милого Чудес творила... Допоки не зустріли Ту, Що серце Воїну колись розбила.... 3 Дріада глянула - і вмить На серці стало холодно і жалко... Бо розпізнала в Діві тій Вона іще одну Русалку... Не ту, що Мамою була І доброті і милості ростила... Русалка - хижа й молода, Що серце Милому розбила... Дріада знала, що такі, Поки не мине років сто, Тихенько душі поїдають, Щоб для Краси воно було... Щоб не загинув рідний Милий, Віддавши душу з добротою, Свою магічну віддавала Силу І стала під кінець Пустою... 4 В Порожнє тіло той Богині Стікались горе, зло (що тут не мало)... Й під глузування Демонів і Відьом Дріада Банші раптом стала!!! Носилася по небу і кричала Все руйнувала навздогін! Коханого вона шукала! Тепер їй був потрібен лише Він! Але слабка, на жаль, людина І береже себе в нещасті. В печері наш сховався Воїн. Побачить Банші побоявся . І так сидить там й досі Хоч чудово знає: Його Дріада іще Любить!! І Шукає! І Ридає! (2018 рік. Перекладено, оновлено в 2025 році. Будьмо сильні! Бережіть себе !!!)
2025-08-16 12:49:42
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1790
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8519