Fleur
Embrasse cette fleur Commence par les pétales Finis par le centre, plus sale Après cela, tu n'auras plus jamais peur Dans un si grand jardin ne s'accepte qu'une plante Une fleur jaune plutôt claire en sera l'élue Les autres sont mises pour toujours en attente Et tu pourras rester avec elle sans tomber dans l'abus Simple, simple, pas toujours ; On attend toujours ton retour Simple, simple, c'est un grand mot ; Tu la vois beaucoup trop Un principe simple, ou pas Tu deviens toujours plus frêle Joue à mon jeu, suis mes règles, Pitié, ne me déçois pas... Embrasse cette orchidée Commence par les pétales odorantes Finis par le centre Tu ne peux plus lui échapper Tu viendras dans le jardin Viens avec nous dans le jardin Reste avec nous dans le jardin Ne nous laisse pas moisir dans le jardin Reste, reste, reste, reste Par pitié Reste Reste jouer avec moi Reste obéir à mes lois Reste, ne m'abandonne pas Laisse-moi jouer avec toi Laisse-moi jouer avec toi S'il te plaît S'il te plaît S'il te plaît Embrasse cette jolie plante Commence par les pétales pleines de fentes Finis par le centre, fais-le respirer Oups ! Elle est déjà fanée
2020-11-19 07:19:19
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11138
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1187