Entire Known World So Far
What’s meant to be wind emerges from what’s presumably a god’s mouth, as if  people thought that way, once, as I have read they did, though I have never believed it. Yes, the stag inexplicably there, on a raft at sea, how the light catches in the runneled fur of a dog’s underpaws as he steers across dream; yes, the gods and their signs, if you want, everywhere— but the wind is the wind. The map makes the world seem like a human body when it’s been stripped and you can finally see it for the world it is: plunderable— almost, in places, as if asking for it— who wouldn’t want to lay waste to it, the map suggests, suggest the hands that made the map, with the kind of grace that proves grace can be a sturdiness, too. —               But the world is not like a human body.               Or the dark that, just past twilight, overtakes a canyon.               Or the shiver of sleigh bells on the collar               of an invisible donkey, scratching itself               in the dark,               in the cold of it—                                                 donkey bells …
2020-07-20 00:11:01
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1500
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154