Te vagy...
Eperke15
Te vagy az oxigénem a szorult helyzetekben, Te vagy a gyógyszerem a vészhelyzetekben. Te vagy az értelem ebben a borzalomban ami körül vesz, Te vagy az érzelem ebben az unalomban ami lassan őrülté tesz. Miért ilyen nehéz feléd haladnom? Miért ilyen nehéz eléd szaladnom? Miért ilyen nehéz a hiányodat elviselnem? Miért ilyen nehéz a problémáimat nélküled cipelnem? Miért ilyen nehéz az irányodban maradnom? Miért ilyen nehéz a világodban ragadnom? Miért ilyen nehéz nem téged akarnom? Miért ilyen nehéz érted ketté szakadnom? Miért nem lehetek mellette, hogy ő másé ne lehessen? Miért nem tehetek ellene, hogy ő másképp tehessen? Miért akarom, hogy ő is szeressen? Miért harcolok, hogy ő is nevessen? Te vagy a kábítószerem, Te vagy a csábító fegyverem. Te vagy a lélegzetem, Te vagy a végzetem. Vajon csak én láttam őt tökéletesnek? Vajon csak én nem tartottam őt fölöslegesnek? Vajon csak én akartam őt különlegessé tenni? Vajon csak érte próbáltam becsületes lenni?
2019-09-13 16:23:51
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
MyYurachka
Olyan szép... ❤
Відповісти
2019-09-13 17:47:00
1
Eperke15
@MyYurachka Köszönöm szépen ❤️
Відповісти
2023-02-02 21:49:42
Подобається
Інші вірші поета
A szívem és testem is összetört Akarom Életcélok?! Vágyak
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2494
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2287