Смерть і народження
Євгеній Назаренко
На місто падає вода Крізь хмар густих тоненькі ранки Предсмертно борсалась весна Брудним мастилом навкруг ганку Відспівували голоси У переході гітаристів Весну. Розгулювали пси Похмурим і скорботним містом Дома стояли в самоті Скидались на надгробні плити А нерухомі ліхтарі - Стояли мов могильні квіти Здавалось помирає світ Разом із сяючим світанком Та літо народилось від Проміння заспаного ранку
2023-09-26 11:34:04
3
0
Інші вірші поета
Спогади Кохати Надія Один
Інші поети
ريي ")
@Ree_e4
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2932
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2575