Один
Гроза-блудяга містом шаста Наповнений струмами блиск Роздмуханий немов багаття Над містом лампою завис Я вийшов в ніч, киплять калюжі Мов первоцвіти по весні З землі здіймаються задублі В залізних брюках ліхтарі У галереї мертвих вулиць Живі картини на стінах А на обличчах не поснулих Вуста обмочені в словах Листва водила хороводи За руки взявши темноту Десь високо тулились зорі Не відчувавши самоту А я ходив, чекав допоки Мене спокусить п'янкий сон І теж похмурий і самотній Блукав по небу місяць-слон
2023-08-15 15:32:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2534