Один
Гроза-блудяга містом шаста Наповнений струмами блиск Роздмуханий немов багаття Над містом лампою завис Я вийшов в ніч, киплять калюжі Мов первоцвіти по весні З землі здіймаються задублі В залізних брюках ліхтарі У галереї мертвих вулиць Живі картини на стінах А на обличчах не поснулих Вуста обмочені в словах Листва водила хороводи За руки взявши темноту Десь високо тулились зорі Не відчувавши самоту А я ходив, чекав допоки Мене спокусить п'янкий сон І теж похмурий і самотній Блукав по небу місяць-слон
2023-08-15 15:32:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2295
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2375