Спогади

Євгеній Назаренко

З труби безсловесної пащі Немов із байдужих заводів Здіймаються в буднічних хащах Клуби нікотинових зводів У пелехах кислого диму Облич силует кучерявий Розмазаний білим акрилом По квантовій тканці вуалі Мерці, незнайомі прохожі В німому, повільному танці Жорстоко і досить безбожно Зжирають обличчя "повстанців" Голки невгамовного світла Лишають гранатові рани В акторах туманного квіту Безглуздої, лячної драми Немов на підмостках театру У барвах відвертих емоцій Сюжет перетікший у тантру Стирає кордони обструкцій Розтанувши в спокої дому Мене полишають видіння Вдихаючи з попелом втому Я знов провалюсь у верзіння...

2023-01-11 01:51:45

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Дуже експресивно😉! Натхнення Вам!✨💫

Відповісти

2023-08-16 06:42:32

Подобається

Євгеній Назаренко

@Lexa T Kuro Дякую! Взаємно)

Відповісти

2023-08-18 17:51:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5558

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1988