Спогади
Євгеній Назаренко
З труби безсловесної пащі  Немов із байдужих заводів Здіймаються в буднічних хащах  Клуби нікотинових зводів У пелехах кислого диму Облич силует кучерявий  Розмазаний білим акрилом  По квантовій тканці вуалі  Мерці, незнайомі прохожі  В німому, повільному танці  Жорстоко і досить безбожно  Зжирають обличчя "повстанців"  Голки невгамовного світла  Лишають гранатові рани  В акторах туманного квіту  Безглуздої, лячної драми Немов на підмостках театру  У барвах відвертих емоцій Сюжет перетікший у тантру  Стирає кордони обструкцій  Розтанувши в спокої дому Мене полишають видіння  Вдихаючи з попелом втому  Я знов провалюсь у верзіння...
2023-01-11 01:51:45
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Дуже експресивно😉! Натхнення Вам!✨💫
Відповісти
2023-08-16 06:42:32
Подобається
Євгеній Назаренко
@Lexa T Kuro Дякую! Взаємно)
Відповісти
2023-08-18 17:51:51
Подобається
Інші вірші поета
Кохати Смерть і народження Надія Один
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Anna Sparrows
@birdwithword
Moi
@Moi_2000
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2225
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2073