Цвіт надії
Фіджер
У холодну ніч, коли зірки блищать, Місяць срібним промінням засяє. Там, де небеса мерехтять, Надія не згоряє. І в світлому серці, зникне туга. Розцвітає мрія, наче рання роса. Відкривається життя, ніжне й безмежне, Пронизане миттю, що летить уперед. Іскріють сподівання, зливаючись в єднанні, Їх спільної, братської мети. Якої вже не досягти, Без крихти хоч малої надії, всупереч бездії.
2023-07-28 17:54:34
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Фіджер
@Сандра Мей Дякую за цей приємний коментар!
Відповісти
2023-07-29 12:53:20
1
Фіджер
@Антон Шаталов Гарна цитата, і я з нею згоден. Але, я більше асоціюю надію з твором "Цвіт яблуні" Коцюбинського, не можу не надихатися стійкістю головного героя
Відповісти
2023-07-29 12:56:33
Подобається
Ірина Велика
"Надія не згоряє." - 👍, так) навіть, в найтемніші часи.
Відповісти
2023-08-22 11:07:21
2
Інші вірші поета
Каяття
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2371
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2287