Mein Gedanke brennt
Ach, Mefísto
ruhiger Wind reißt
kleine Flügel ab
Оft bläst er die Asche
Perfekte Wolken sind verschmutzt
Ohne Bedauern gebe
Liebe Mistel
Ob du liest?
Perfekte Wolken sind verschmutzt
Неначе кістлявою рибою стала, закинута на звалище крихт.
Тримаючи долю в долонях, гублюся посеред бажань чужих.
Уявою ліпимо хмари, рахуємо зорі, малюємо світ.
У черепі пріль яблунева, коробка картонна – чекаю на грушевий цвіт.

Пожовкле світило виймає зіниці, осліплює мари в очах,
Небесна система тримає людей за пекельну ідею, наводить панічний страх.
Та зазнавши життя, зрозумівши зв'язок словотворення – обітниця більше тобі не страшна.
Загублено місце людського буття, накрутила – банально зникає жага.

Блукаємо світом, даруємо нутрощі та це безсенсовно.
Тваринне відлуння епох...для небес недостатньо змістовно.
Лунають усюди потворні моли́тви: болючії стогони, сльози рясні.
Стражданнями сповнений ґрунт призива землетрус – бідолашний Колос, вже на межі.
© Fénix ,
книга «BIS BALD».
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ірина Велика
Perfekte Wolken sind verschmutzt
"Тваринне відлуння епох... для небес недостатньо змістовно." 👏
Відповісти
2023-12-23 07:22:55
1