Beneath The Mask
I What if beauty lies in the blink of our eyes? What if true love can only be heard in our silent cries? What then would be the truth in our lies? II With my genetics and chromosomes intact, Am i just like any man with no impact? A descendant of Oliver which is fact, Who is in love with all that he lacked,, Even beyond what his capacity can contract. III We can only examine life, Judging not that which we can't create in afterlife, For beauty may ward off sin as a wife, But underneath we are all the same in the realm of life. IV We are on a fence today for which path to tread, Showing the reflection of who we really are ahead, But at the end, our smile may speak perfection which we dread, Trust me, our nature doesn't make any difference even when we are dead. V With the brightness of tomorrow, Warding off our tides for morrow, Would there be any difference in this world of sorrow? If true identities can be seen in fitted shirts and polo, Then how many more will fall into the deceitful faces we carry just to glow. VI Our past are gone and so we are anew, Then i could still feel my nudity like the first set of human even in dew, Truly I'm not the only one feeling this though we might be few, But i think human heart is a replica of stone that needs to rue. . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-08-05 10:55:45
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4794
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840