Secret Admirer
I Days begin to pearch as the calls begin to roll through, I left it unpicked but responded to the text coming through. I placed the footprint in my heart and retard the fingerprint. II I chew off your name like the air in me, I pledged my allegiance to your lies and bear no witness to your truth, I handled your love as nothing and treat your hate like jewelry. III I live my life unconsciously and it turns you off consciously, You feel i do not care, but i still know your birthday. You feel i care, but i still can't remember your flavorite song. IV I set my focus on your errors and ignore your perfection, You accused me of this but I'm still not aware of it. But now it appears i broke your heart, And within me it's not something i planned, For my candle couldn't see beneath itself, And the more i rip you off till the end. V Now all i feel within me is there's a lover somewhere, Unknown admirer that is unknown to me, Or known admirer yet unknown to me. VI My apologies i relay to you for the time past, My mistakes i wish i could withdraw, The truth I've aired to you where ever you may be, For someone else will love you back, But someone isn't me! . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-02-24 09:43:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4910
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3976