Secret Admirer
I Days begin to pearch as the calls begin to roll through, I left it unpicked but responded to the text coming through. I placed the footprint in my heart and retard the fingerprint. II I chew off your name like the air in me, I pledged my allegiance to your lies and bear no witness to your truth, I handled your love as nothing and treat your hate like jewelry. III I live my life unconsciously and it turns you off consciously, You feel i do not care, but i still know your birthday. You feel i care, but i still can't remember your flavorite song. IV I set my focus on your errors and ignore your perfection, You accused me of this but I'm still not aware of it. But now it appears i broke your heart, And within me it's not something i planned, For my candle couldn't see beneath itself, And the more i rip you off till the end. V Now all i feel within me is there's a lover somewhere, Unknown admirer that is unknown to me, Or known admirer yet unknown to me. VI My apologies i relay to you for the time past, My mistakes i wish i could withdraw, The truth I've aired to you where ever you may be, For someone else will love you back, But someone isn't me! . Thomas Oluwatosin © Fearless Lines
2021-02-24 09:43:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844