Writers' Fate
Writer of the present era, Conceived and raised in the illumination of the gods. Literary path they showed me, Never to be them but to seek what they sought. Winter and summer, i lay my lines. Explicit and abstract, still in my lines of ancestors. Lines of creatity i wished, and end to it i prayed not. Papyrus and cuneiform, all i grew with. Path to creativity i've achieved, Troubled now, for my well appears dry. Oh 'er DANU, sandy not my well of creativity. SADV, inspire me i pray. The folks of my ancestors, a letter to you. Soyinka and achebe i call on thee, Men of old i beckon you all to my request. An answer to this am in need of... DOES CREATIVITY HAS ITS ERA? Thomas Oluwatosin © Fearless Lines FOOTNOTES -PAPYRUS ( A material prepared in ancient Egypt from the pithy stem of a water plant, used in sheets throughout the ancient Mediterranean world for writing or painting. -CUNEIFORM ( Denoting or relating to the wedge-shaped characters used in the ancient writing systems of Mesopotamia, Persia, and Ugarit, surviving mainly on clay tablets. -DANU (An irish goddess, also called the mother of healing, abundance, love, wisdom and creativity) -SADV (A forest goddess that brings creativity in a magical, eathy, forest-like, deer spirit sort of way).
2021-06-10 12:12:57
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4485
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3066