مدينة القلب:شارع الحب
مدينة القلب بطرقها وأحيائها الكثيرة بطرقها وأحيائها المتنوعة فعند التوقف في شارع الحب هناك لا محالة ستتواجد مشاعرٌ لطيفة وعجيبة وبين أزقته هناك بعض التكدسات لمشاعر أخرى مختلطة به "الحب" كزقاق تواجد فيه شعور بالحزن وآخر تواجد فيه بعض الغضب ولربما استطعتُ المرور صدفة بزقاقٍ احتوى على بعض السلطة والهيمنة،ياله من حبٍ مخيف شارع الحب هو أوسع شوارع مدينة القلب وأكثرها تعقيدًا حينًا أسعدُ فيه وحينًا آخر تراودني بعض المشاعر الأخرى التي قد تُخيفني شارع الحب أكثر الشوارع زيارةً رغم أنه كثيرًا ما يوقع زائريه بالضياع . شارع الحب أكثر شارعٍ احتل رؤوس الصفحات وأخبار المجلات لاقى كل الاهتمام الفنادق التي فيه تحتوي خدماتٍ عالية الجودة تسر الزائرين وهذا أحد أهم أسباب شهرته المقاهي التي فيه لطيفة وقهوتها حلوة تعجب الكل رغم أن بعضهم يفضّل المرارة لكن رغم ذلك هم سيروق لهم أن يرتووا هذه القهوة الحلوة شارع الحب شارع لطيف أليس كذلك؟ #سلسلة_مدينة_القلب #مدينة_القلب #شارع_الحب
2018-08-21 00:25:40
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
زـٌو زـٌي
واه 💙
Відповісти
2018-08-21 01:54:38
1
نـُونِه
لطيف.💞
Відповісти
2018-08-21 02:09:13
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3939
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1160