انتظار
ما زلتُ أرتادُ ذات المقهى في ذات الوقت ما زلتُ أجلسُ في ذات المقعد بجوار ذات النافذة ما زلتُ أحتسي ذات القهوة المرّة والتي لا تفضلها ما زلتُ أنتظرُك ما زلتُ أتأملُ ذات المارّة ما زلتُ ابتسمُ ذات الابتسامة ما زلتُ أنتظرُك روتيني ما زال كما هو وحالي لا يزالُ كما هو منذُ رحيلك أبتسمُ بزيف وأُجاملُ بإبتذال وقلبي لا زال يرنُّ أنا في الإنتظار أنا في الإنتظار أنا في الإنتظار
2018-08-25 09:29:31
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
نـُونِه
انا لا أنتظر من لا يريدني لا اريدهُ🙂
Відповісти
2018-08-25 09:46:22
2
Feef
وجهة نظر👌
Відповісти
2018-08-25 09:49:22
1
نوارس
ناعمة وجميلة ❤
Відповісти
2018-08-25 17:45:23
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9040
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524