وقاحة

Feef

أبصرتك مرةً أخرى تنظر إليّ بل كنت تحدق بي ألم تفعل؟ وحتى بعد أن واجهتك أنا الأخرى بنظراتي ما زلت على ذات موقفك ألم تفعل؟ ابتسامتك تلك لمحتها أتُظنني لم أفعل؟ يال وقاحتك لا يهمك ازدحام المكان ،كما لا يهمك حالي أنا متضايقة وأنت أعلم بهذا ألا تفعل؟ يال وقاحتك هل بدأت السير باتجاهي الآن؟

2018-08-23 11:36:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

شـِيْـمْ

@نـُونِه ماخذتلي وضعية في كل مكان أطلعلك 🌚

Відповісти

2018-08-23 16:46:40

شـِيْـمْ

حبيت💕.

Відповісти

2018-08-23 16:46:53

نـُونِه

@شـِيْـمْ آووه يُسعدني أمتلاك شخصً علي 😁

Відповісти

2018-08-23 18:32:03

Інші вірші поета

انتظار تشاؤم مدينة القلب:شارع الحب طفولة متأخرة

Інші поети

Lacey Nicole

@lacey_nicole

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Airad

@dassha

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12845

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5055