Біль
Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю Немов кохані ми з тобою Ти да я Немов птахи на гілці верби Ти да я Немов дитина, перші кроки Ти да я Немов загинувший метелик На свічі Лиш ти да я З тобою біль, ми сестри Що коси свої плетуть У одну косу З тобою біль, ми в полі вітер Що пісні суму У тиші поють З тобою біль, ми в креслі сидимо Ти на колінцях Сидимо Тобі у зошиті пишу того вірша А ти мені підказуєш Тиша. Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю
2022-11-04 17:08:49
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Генрі крадієць сенсу
дякую превилике ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-06 17:28:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12400
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874