Біль
Генрі крадієць сенсу
Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю Немов кохані ми з тобою Ти да я Немов птахи на гілці верби Ти да я Немов дитина, перші кроки Ти да я Немов загинувший метелик На свічі Лиш ти да я З тобою біль, ми сестри Що коси свої плетуть У одну косу З тобою біль, ми в полі вітер Що пісні суму У тиші поють З тобою біль, ми в креслі сидимо Ти на колінцях Сидимо Тобі у зошиті пишу того вірша А ти мені підказуєш Тиша. Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю
2022-11-04 17:08:49
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Генрі крадієць сенсу
дякую превилике ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-06 17:28:13
Подобається
Інші вірші поета
Думка Кажи того, чого не можна (розмова з людиною) Моя особиста свобода Вірш простенький, як саме моє життя
Інші поети
rocio
@rocio
Adara Halley
@adarahalley
Shadar Navi
@shadar_navi
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1844
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2502