Я помер
Генрі крадієць сенсу
Одного разу Я помер. Я не пам'ятаю Життя та щастя Я пам'ятаю Жорстокі обличчя Моїх жорстоких вбивць. Вони жорстоко кричали Що я не справжній Життя не справжнє Країна моя Не справжня Я їм не вірив Не вірив жорстоким словам. Я казав: я можливо не справжній Справжні люди Щасливі напевно Та життя моє справжнє Та країна моя - справжня. Жорстокі вбивці Жорстоко сміялись І вбили Жорстокою кулей. Казавши: не справжні говорити Права не мають. Можливо не був Я справжнім Справжні люди напевно Вміють мовчати Та життя моє було справжнім У моєї справжній країні. Жорстокі вбивці Не зможуть вбити країну Яка дуже справжня Та незалежить Від вбивць.
2022-12-25 16:38:29
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Генрі крадієць сенсу
дякую, вас також ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:10:02
Подобається
Сандра Мей
Сильно сказано. ( з різдвом вас)
Відповісти
2022-12-25 17:11:12
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, вас також з різдвом ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:11:42
1
Інші вірші поета
Останній І було в мене два моря Моя колежанка. Баг. 777. Ха-ха
Інші поети
MAryy
@Mariy_a
Mrs Monica L
@MrsMonica
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1737
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4983