Я помер
Генрі крадієць сенсу
Одного разу Я помер. Я не пам'ятаю Життя та щастя Я пам'ятаю Жорстокі обличчя Моїх жорстоких вбивць. Вони жорстоко кричали Що я не справжній Життя не справжнє Країна моя Не справжня Я їм не вірив Не вірив жорстоким словам. Я казав: я можливо не справжній Справжні люди Щасливі напевно Та життя моє справжнє Та країна моя - справжня. Жорстокі вбивці Жорстоко сміялись І вбили Жорстокою кулей. Казавши: не справжні говорити Права не мають. Можливо не був Я справжнім Справжні люди напевно Вміють мовчати Та життя моє було справжнім У моєї справжній країні. Жорстокі вбивці Не зможуть вбити країну Яка дуже справжня Та незалежить Від вбивць.
2022-12-25 16:38:29
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Генрі крадієць сенсу
дякую, вас також ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:10:02
Подобається
Сандра Мей
Сильно сказано. ( з різдвом вас)
Відповісти
2022-12-25 17:11:12
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, вас також з різдвом ♡°•
Відповісти
2022-12-25 17:11:42
1
Інші вірші поета
Кіт надрозумник (настільки розумний що вказує людям своє місце та грає в нарди) Моя особиста свобода Дивлюсь. Вірш
Інші поети
Ната
@MataMark
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15347
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5769