Останній
Генрі крадієць сенсу
Останній в роздумі душі красивой Я не дивлюся на красу просту Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху Мене спитають, чому я не весел Мене спитають, чого я сумний Та відповіді я не маю Щоб не образити чужих уяв і снів Кохатимоть я мріяв, божевілля - Діагноз для мене. Я хворий тим Що називають особистий розлад Душі, що так не схожа на чужі Немов той птах застужений сиджу я На підвіконні, дивлячись в вікно Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху...
2022-11-18 17:51:24
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Німий захват...
Відповісти
2022-11-18 17:52:23
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-18 17:53:11
1
Інші вірші поета
Нема кінця моїм коханням Осінь Та-та-та Це хронічне. Її-бо капчик. 777
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8593
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4685