Останній

Генрі крадієць сенсу

Останній в роздумі душі красивой Я не дивлюся на красу просту Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху Мене спитають, чому я не весел Мене спитають, чого я сумний Та відповіді я не маю Щоб не образити чужих уяв і снів Кохатимоть я мріяв, божевілля - Діагноз для мене. Я хворий тим Що називають особистий розлад Душі, що так не схожа на чужі Немов той птах застужений сиджу я На підвіконні, дивлячись в вікно Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху...

2022-11-18 17:51:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Німий захват...

Відповісти

2022-11-18 17:52:23

Генрі крадієць сенсу

@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•

Відповісти

2022-11-18 17:53:11

Інші вірші поета

Павук Алексій Миколаївич (диалог у ванній кімнаті) Думка Пісня І було в мене два моря

Інші поети

Ametyst Li

@Ametyst_Li

cheska Bailey

@Francheska_Bailey

Серафім

@_Seraphim_

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1900

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2056