Останній
Генрі крадієць сенсу
Останній в роздумі душі красивой Я не дивлюся на красу просту Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху Мене спитають, чому я не весел Мене спитають, чого я сумний Та відповіді я не маю Щоб не образити чужих уяв і снів Кохатимоть я мріяв, божевілля - Діагноз для мене. Я хворий тим Що називають особистий розлад Душі, що так не схожа на чужі Немов той птах застужений сиджу я На підвіконні, дивлячись в вікно Мене цікавлять почуттів та хвиля Що птахів так турбує на даху...
2022-11-18 17:51:24
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Німий захват...
Відповісти
2022-11-18 17:52:23
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-18 17:53:11
1
Інші вірші поета
Цвинтар законів чужих Вірш простенький, як саме моє життя Пісня Думка
Інші поети
Серафім
@_Seraphim_
Najma AL
@Najma
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11516
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2419