Нема кінця моїм коханням
Нема кінця моїм коханням... У ваші чорні, карі очі! Здавалось - літера і крапка... І вірш завершений - забув. Забув про ноти і сонати, Забув про літо і вчора... Але приходить нам на зміну Зима, Весна, І тихий біль! Шепоче шелестінням моря! І місяць спів хова у вікна! Абсурд - казали... Знав - це сон! Я в ньому авангардне "соль"! Квіти! Квіти моя душа! Лети за зграями вітрів! І над хатами пролуна, Мій голубиний спів... Кричи! Полюй за весной слабкой! Вона втекти... Чи сенс буття? Нема кінця моїм коханням... У ваші чорні, карі очі!
2024-04-09 12:43:36
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272