Нема кінця моїм коханням
Нема кінця моїм коханням...
У ваші чорні, карі очі!
Здавалось - літера і крапка...
І вірш завершений - забув.
Забув про ноти і сонати,
Забув про літо і вчора...
Але приходить нам на зміну
Зима,
Весна,
І тихий біль!
Шепоче шелестінням моря!
І місяць спів хова у вікна!
Абсурд - казали...
Знав - це сон!
Я в ньому авангардне "соль"!
Квіти! Квіти моя душа!
Лети за зграями вітрів!
І над хатами пролуна,
Мій голубиний спів...
Кричи!
Полюй за весной слабкой!
Вона втекти...
Чи сенс буття?
Нема кінця моїм коханням...
У ваші чорні, карі очі!
2024-04-09 12:43:36
2
0