Нема кінця моїм коханням
Генрі крадієць сенсу
Нема кінця моїм коханням... У ваші чорні, карі очі! Здавалось - літера і крапка... І вірш завершений - забув. Забув про ноти і сонати, Забув про літо і вчора... Але приходить нам на зміну Зима, Весна, І тихий біль! Шепоче шелестінням моря! І місяць спів хова у вікна! Абсурд - казали... Знав - це сон! Я в ньому авангардне "соль"! Квіти! Квіти моя душа! Лети за зграями вітрів! І над хатами пролуна, Мій голубиний спів... Кричи! Полюй за весной слабкой! Вона втекти... Чи сенс буття? Нема кінця моїм коханням... У ваші чорні, карі очі!
2024-04-09 12:43:36
4
0
Інші вірші поета
Вірш простенький, як саме моє життя Останній Кумедка Думка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2475
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1761