Вірша про мою кішку або Антична Муза

Генрі крадієць сенсу

Вона дивилась мрійливо, шукаючи ті думи Вона дивилась, очі були сповнені душі Вона була красой тендітной, Маленькою, немов малесенькі вірші... О жіночко! Ви неймовірні, ви доречні! Це підвіконня створено для вас! Ви в грацій, в красі ви неймовірній Ви знаєти про це, ваша душа - Ваша душа, вона немов та пташка, А я лише поет, спостерігаючий за склом. Моїх віршів вам не потрібно анітрохи! Але мені - потрібно вашой краси. Мені потрібна муза, що натхненна! Вона в кімнаті дуже горда та сумна - О муза, ти така свободна, дика, Знайду тебе - і ти мене лишаєш у вікна А я дивлюсь, дивлюсь - в надіях пташку Спіймати у слабку долонь Бажання заточити, Муза, вас назавжди У клітку для неспійманих пташок О, жіночко! Маленька жіночка тендітна! Ти знову тут, на підвіконні - ти чужа Твій профиль дикий, і душа так тиха Тобі не треба моєго вірша...

2022-11-22 13:52:17

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно🤩

Відповісти

2022-11-22 14:30:57

1

Генрі крадієць сенсу

@Сандра Мей дякую! ♡°•

Відповісти

2022-11-22 14:58:44

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4250

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5360