Вірша про мою кішку або Антична Муза
Вона дивилась мрійливо, шукаючи ті думи Вона дивилась, очі були сповнені душі Вона була красой тендітной, Маленькою, немов малесенькі вірші... О жіночко! Ви неймовірні, ви доречні! Це підвіконня створено для вас! Ви в грацій, в красі ви неймовірній Ви знаєти про це, ваша душа - Ваша душа, вона немов та пташка, А я лише поет, спостерігаючий за склом. Моїх віршів вам не потрібно анітрохи! Але мені - потрібно вашой краси. Мені потрібна муза, що натхненна! Вона в кімнаті дуже горда та сумна - О муза, ти така свободна, дика, Знайду тебе - і ти мене лишаєш у вікна А я дивлюсь, дивлюсь - в надіях пташку Спіймати у слабку долонь Бажання заточити, Муза, вас назавжди У клітку для неспійманих пташок О, жіночко! Маленька жіночка тендітна! Ти знову тут, на підвіконні - ти чужа Твій профиль дикий, і душа так тиха Тобі не треба моєго вірша...
2022-11-22 13:52:17
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файно🤩
Відповісти
2022-11-22 14:30:57
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую! ♡°•
Відповісти
2022-11-22 14:58:44
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12469