Вірша про мою кішку або Антична Муза
Вона дивилась мрійливо, шукаючи ті думи Вона дивилась, очі були сповнені душі Вона була красой тендітной, Маленькою, немов малесенькі вірші... О жіночко! Ви неймовірні, ви доречні! Це підвіконня створено для вас! Ви в грацій, в красі ви неймовірній Ви знаєти про це, ваша душа - Ваша душа, вона немов та пташка, А я лише поет, спостерігаючий за склом. Моїх віршів вам не потрібно анітрохи! Але мені - потрібно вашой краси. Мені потрібна муза, що натхненна! Вона в кімнаті дуже горда та сумна - О муза, ти така свободна, дика, Знайду тебе - і ти мене лишаєш у вікна А я дивлюсь, дивлюсь - в надіях пташку Спіймати у слабку долонь Бажання заточити, Муза, вас назавжди У клітку для неспійманих пташок О, жіночко! Маленька жіночка тендітна! Ти знову тут, на підвіконні - ти чужа Твій профиль дикий, і душа так тиха Тобі не треба моєго вірша...
2022-11-22 13:52:17
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Файно🤩
Відповісти
2022-11-22 14:30:57
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую! ♡°•
Відповісти
2022-11-22 14:58:44
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8884
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156