Companions
Unto whom we speak To them we commune With whom we commune Unto them we resemble For as birds of same feather Do flock together So do men of like minds Congregate together Gravitating towards their likeness They form cliques in union of friendships For as still waters do reflect as the mirror So do face answer to face And the heart of man to another Sharpening the countenance of each other Like iron they sharpen each the other Strengthening or weakening Solemn resolves of listening partners So do men influence one another Be it good or bad, they lend out much feathers Forming the wings for the naive to fly. ©heavenly_broadcast # PUNCHLINE Beyond a shadow of doubt, good communication fortifies good manners but hapless declines are the fate with evil companions. Proverbs 27:17-19, 1Cor.15:33 Photo Credit- I2019 www.pixabay.com
2019-04-30 22:02:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2320
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849