Відповідь
Helga Savchuk
Ніхто в житті не ідеальний: Хтось п’є вино, Хтось любить дам, А хтось у душах незміцнених – запалює вогонь. І демон той в серцях наївних танцює танець: У когось танго, У когось вальс, А в когось хвилі підіймає - емоцій різних… Та варто голову підняти, там сяє сонце у горі. Своє проміння розкидає І вказує на шлях душі. Той шлях життям назвали люди, Бо щастя зміст у нім самім. З маленького зерняти виросте рослина Дай Бог, щоб не бур'ян. І лиш людині обирати, куди іти, Яку дорогу торувати. Дітей навчати, чи в полі сіяти, орати, Чи правити людьми. Ніхто в житті не ідеальний, Всі різні в пошуках себе на цій Землі: Хтось тішиться у золоті, а хтось в вині. Helga липень 2020(SOM)
2021-01-31 06:26:06
4
0
Інші вірші поета
Муза Чарівниця ніч Літо Пошук
Інші поети
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4166
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5997