Відповідь
Ніхто в житті не ідеальний: Хтось п’є вино, Хтось любить дам, А хтось у душах незміцнених – запалює вогонь. І демон той в серцях наївних танцює танець: У когось танго, У когось вальс, А в когось хвилі підіймає - емоцій різних… Та варто голову підняти, там сяє сонце у горі. Своє проміння розкидає І вказує на шлях душі. Той шлях життям назвали люди, Бо щастя зміст у нім самім. З маленького зерняти виросте рослина Дай Бог, щоб не бур'ян. І лиш людині обирати, куди іти, Яку дорогу торувати. Дітей навчати, чи в полі сіяти, орати, Чи правити людьми. Ніхто в житті не ідеальний, Всі різні в пошуках себе на цій Землі: Хтось тішиться у золоті, а хтось в вині. Helga липень 2020(SOM)
2021-01-31 06:26:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12497
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2471