Чарівниця ніч
Ген-ген за небокрай сідає сонце,
Наче в рай потрапило рідне село
В проміння світла -
І дня неначе не було…
Останній промінь посріблив
Вербу та вільху у долині,
А соловейко на калині
Затих, до нового світанку.
Лиш у траві, зелений коник виграє
Свою мелодію до ранку.
На землю опустила чарівниця темна
Свою мереживну фіранку.
Мов діаманти ті прозорі,
Розсипала на небі зорі,
Степи, ліси сховала неозорі
Від погляду людського ніч.
23.01.2021
5
0