Вітер

Helga Savchuk

Про що шепоче вітер навесні У вербах, що над ставом похилились? Які співає він пісні, Закоханим, що зажурились? Яку мелодію на флейті виграє- Про карі очі, чорні брови. Про полонини і про гори, Про синє море, Як він хвилі підіймав, І як кораблик підганяв, Сховавшись у його вітрилах. А може він тужив про те, Що молодість його пройшла? І хвилі підіймати більш не зможе, Що згасне тихим шелестом У вербах, що над ставом похилились. Helga липень 2020(SOM)

2021-02-04 08:59:43

4

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

2090

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4702