Світ
Hell_ga
Мене холодний вітер колихає Десь там далеко, де немає Цих всіх проблем, що розривають. Радісний сміх там дзвінко лунає, Мелодія пісні вічно блукає І все уявне тут не лякає, Бо світ цей фантазія складає. Тут щастя і вічне кохання буває, Тут бумерангом тобі усе повертає, Тут кожен душу розкриває І на зовнішність уваги не звертає. Тут світ, що дехто раєм називає , Біда лиш в тому, що буває Реальність сіра з "полону" вивільняє. Мене, попри небажання, чіпає Клешнями глибоко й проникає Та нові проблеми насипає
2019-02-08 15:04:09
2
0
Інші вірші поета
І всім байдуже Недовіра Як так можна? Полон
Інші поети
Sp Sp
@sp123
JENOVA JACKSON CHASE
@PercabethNewt
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3119
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2167