Loss

Hezekiah Jackson

Loss is never easy It's the road You walk alone In the dead of night Nothing moves No one speaks The world ended Shattered Before my eyes No possible way To pick up the pieces My world ended I can't speak Begin to understand Comprehend the aspects of my situation Please leave me alone I don't want to be close Everyone that gets close Leaves me I'm tired of pain Tired of emotions I wake up to the heartbreak Every morning Experience the same hurt Everyday Nothing is new The same sunrise Same sunset The same fear at night The dead silence When nothing moves No one speaks A never lasting cycle No greater pain Bigger hurt When you can't remember You forget Their looks Their voice Their laugh I can't remember The fear That everyday She slips away That one day She'll be gone Forever

2019-01-25 22:00:54

Інші вірші поета

Fortress Letters of Healing Fear of the Cycle Heartbreak

Інші поети

Керол

@Carol_Lane

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Eva Bush

@Eva_Bush_

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1645

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15771