Masks
You look at me See what's expected A smile Smirk Joyful eyes Meaningful words A mask You see me And assume I'm emotionless Have the audacity to assume I don't care Because I wear a mask Something that's meant To hide... Hide the affliction Of my thoughts That turn to revolutionists Turn to protesters And chant this is your fault Why didn't you do better Why weren't you brave enough ... You're nothing My mask Hides the scars Of a lifetime of tribulations Pain Bruises from the amount of times I've been hit With the aspects of my own subconscious The side of myself That hates me For not reaching for the stars For not turning his dreams To reality This mask Hides the tribulation I face before I even see you Because if I shown The severity of my pain Expressed how much this hurts Painted a portrait Even spelled it out... You wouldn't care No one ever cares So I'm subjected to a mask Something that hides The battle inside The monster Within A mask That shows the best of me.... So you won't see the worst of me
2018-09-26 21:40:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2035
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995