Цінність часу
Час для нас, немов іскра,
Ось він був, а вже нема,
Тане швидко, мов би лід,
У історію політ.
Незабутні довгі дні
Він сховає у собі,
Рік за роком, за миттю мить -
Так життя наше летить.
Заклопотані, лукаві,
Злі, ласкаві та цікаві
Люди вічно чуда ждуть,
І не знають де та путь,
Що цілком усе міняє,
Щастя колір добавляє,
Пісню нову заспіва,
Новий аркуш почина.
Згодом хлинули думки,
Марні позаду роки
Не дають покою люду,
Що хотів побачить чудо.
Час пройшов, його нема,
Знов гуляє дітвора,
Нові люди, нові дні,
Але помилки одні…
Чому «врем*я», як казав
Дід Остап та Богуслав,
Не цінується ніким,
Кинуте зовсім одним?
Чому кожне покоління
Має це погане вміння,
Забувати усе те,
Що до істини веде?
Тож треба вміти розуміти,
З усіх частин одну зложити.
Життя дається лише раз,
Поки не втрачений наш час.
©НімаХ 16.02.2017
2019-08-11 21:09:04
5
0