Цінність часу
Влад Нимах
Час для нас, немов іскра, Ось він був, а вже нема, Тане швидко, мов би лід, У історію політ. Незабутні довгі дні Він сховає у собі, Рік за роком, за миттю мить - Так життя наше летить. Заклопотані, лукаві, Злі, ласкаві та цікаві Люди вічно чуда ждуть, І не знають де та путь, Що цілком усе міняє, Щастя колір добавляє, Пісню нову заспіва, Новий аркуш почина. Згодом хлинули думки, Марні позаду роки Не дають покою люду, Що хотів побачить чудо. Час пройшов, його нема, Знов гуляє дітвора, Нові люди, нові дні, Але помилки одні… Чому «врем*я», як казав Дід Остап та Богуслав, Не цінується ніким, Кинуте зовсім одним? Чому кожне покоління Має це погане вміння, Забувати усе те, Що до істини веде? Тож треба вміти розуміти, З усіх частин одну зложити. Життя дається лише раз, Поки не втрачений наш час. ©НімаХ 16.02.2017
2019-08-11 21:09:04
5
0
Інші вірші поета
Яка складна штука це ваше кохання Казка із назвою "Кохання" Фальшивки
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12170
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562