Казка із назвою "Кохання"

Влад Нимах

Розбились об берег пекучі всі хвилі, Пішли життя хвилини жахливі, Зів'яли ті квіти, що здавалися милі, Залишились дні такі неквапливі. Зламалась фортеця, хоч будувалась щосили, Руйнується й світу картини красиві. Будувати щось нове - це так надоїло, Ламаючись знову.. і знову безсилим. Тепер все минуле уже неважливе, Хоча й забути його треба сили... І гасне вогник, але згорають всі мрії, Засохли краплини моєї надії... Цей вірш - це не крик, це просто благання Згасити майбутнього всі сподівання. Все, досить - втомився, я довго чекав Любові не буде, а сум - ідеал... ©НімаХ 21.04.2017

2019-08-12 10:42:17

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Влад Нимах

дякую🐾🐾😌

Відповісти

2019-08-12 10:57:50

Подобається

Інші вірші поета

Яка складна штука це ваше кохання Цінність часу Фальшивки

Інші поети

نَـالا

@samaa7attem

Ruslana

@rock_ksolana

Gamila

@mariam_wael_2evw

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2429

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3082