Казка із назвою "Кохання"
Влад Нимах
Розбились об берег пекучі всі хвилі, Пішли життя хвилини жахливі, Зів'яли ті квіти, що здавалися милі, Залишились дні такі неквапливі. Зламалась фортеця, хоч будувалась щосили, Руйнується й світу картини красиві. Будувати щось нове - це так надоїло, Ламаючись знову.. і знову безсилим. Тепер все минуле уже неважливе, Хоча й забути його треба сили... І гасне вогник, але згорають всі мрії, Засохли краплини моєї надії... Цей вірш - це не крик, це просто благання Згасити майбутнього всі сподівання. Все, досить - втомився, я довго чекав Любові не буде, а сум - ідеал... ©НімаХ 21.04.2017
2019-08-12 10:42:17
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Нимах
дякую🐾🐾😌
Відповісти
2019-08-12 10:57:50
Подобається
Інші вірші поета
Яка складна штука це ваше кохання Цінність часу Фальшивки
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3952
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10273