Фальшивки
Влад Нимах
Бувають люди, мов приблуди, Бувають чесні і зануди, Бувають різні, але схожі - Добро поєднувати може... Бувають стримані, лукаві А є нещасні, що блукають, Шукають долі, вітра в путь, Але нічого не знайдуть... Бувають на словах розумні, У ділі майстри та безумні, Але що толку, поясніть!? Життєві паралелі проведіть... Ми всі сміємось, й нам здалося - Крізь хмари сонце піднеслося, Але... яке розчарування, Фальшивки скрізь, і будування Чогось нового вже змагання За знову й знову руйнування, За світла ясного псування І за життя без покарання... Ти віриш, мрієш і чекаєш, Але у пастку потрапляєш, А потім у тобі панує страх Отримати фатальний крах... І з кожним новим дивним днем Ми граємо дарма з вогнем, Ми намагаємося щось змінити, Але усіх не зупинити... Бувають люди незрадливі, Бувають всякі і правдиві, Але в емоціях - обман, Якщо без розуміння жити нам... ©НімаХ 15.04.2017
2019-08-12 10:33:07
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Нимах
Низький поклін :9
Відповісти
2019-08-13 08:57:12
Подобається
Інші вірші поета
Цінність часу Казка із назвою "Кохання" Яка складна штука це ваше кохання
Інші поети
Inna Kirilenko
@kirilenkoinnochka
Bai Hwar
@ymoea104
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4875
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3388