Фальшивки
Влад Нимах
Бувають люди, мов приблуди, Бувають чесні і зануди, Бувають різні, але схожі - Добро поєднувати може... Бувають стримані, лукаві А є нещасні, що блукають, Шукають долі, вітра в путь, Але нічого не знайдуть... Бувають на словах розумні, У ділі майстри та безумні, Але що толку, поясніть!? Життєві паралелі проведіть... Ми всі сміємось, й нам здалося - Крізь хмари сонце піднеслося, Але... яке розчарування, Фальшивки скрізь, і будування Чогось нового вже змагання За знову й знову руйнування, За світла ясного псування І за життя без покарання... Ти віриш, мрієш і чекаєш, Але у пастку потрапляєш, А потім у тобі панує страх Отримати фатальний крах... І з кожним новим дивним днем Ми граємо дарма з вогнем, Ми намагаємося щось змінити, Але усіх не зупинити... Бувають люди незрадливі, Бувають всякі і правдиві, Але в емоціях - обман, Якщо без розуміння жити нам... ©НімаХ 15.04.2017
2019-08-12 10:33:07
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Нимах
Низький поклін :9
Відповісти
2019-08-13 08:57:12
Подобається
Інші вірші поета
Казка із назвою "Кохання" Яка складна штука це ваше кохання Цінність часу
Інші поети
Інга
@troubled_soul
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5975
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5156