Вірші
Казка із назвою "Кохання"
Розбились об берег пекучі всі хвилі,
Пішли життя хвилини жахливі,
Зів'яли ті квіти, що здавалися милі,
Залишились дні такі неквапливі.
Зламалась фортеця, хоч будувалась щосили,
Руйнується й світу картини красиві.
Будувати щось нове - це так надоїло,
Ламаючись знову.. і знову безсилим.
Тепер все минуле уже неважливе,
Хоча й забути його треба сили...
І гасне вогник, але згорають всі мрії,
Засохли краплини моєї надії...
Цей вірш - це не крик, це просто благання
Згасити майбутнього всі сподівання.
Все, досить - втомився, я довго чекав
Любові не буде, а сум - ідеал...
©НімаХ 21.04.2017
6
1
544
Фальшивки
Бувають люди, мов приблуди,
Бувають чесні і зануди,
Бувають різні, але схожі -
Добро поєднувати може...
Бувають стримані, лукаві
А є нещасні, що блукають,
Шукають долі, вітра в путь,
Але нічого не знайдуть...
Бувають на словах розумні,
У ділі майстри та безумні,
Але що толку, поясніть!?
Життєві паралелі проведіть...
Ми всі сміємось, й нам здалося -
Крізь хмари сонце піднеслося,
Але... яке розчарування,
Фальшивки скрізь, і будування
Чогось нового вже змагання
За знову й знову руйнування,
За світла ясного псування
І за життя без покарання...
Ти віриш, мрієш і чекаєш,
Але у пастку потрапляєш,
А потім у тобі панує страх
Отримати фатальний крах...
І з кожним новим дивним днем
Ми граємо дарма з вогнем,
Ми намагаємося щось змінити,
Але усіх не зупинити...
Бувають люди незрадливі,
Бувають всякі і правдиві,
Але в емоціях - обман,
Якщо без розуміння жити нам...
©НімаХ 15.04.2017
5
1
422
Яка складна штука це ваше кохання
Яка складна штука це ваше кохання:
Болюче, разюче, чи викликає бажання
З кимось бути, любити, страждати, не спати,
Пісні, вірші, поеми писати.
Скільки від нього розбитих сердець,
Стільки й сміються, радіють всі десь;
Хвилини й години, дні та ночі
За нього віддають усі люди охоче,
Бо дастьбі, й усмішка вирветься зрання
Із уст, неквапливо таючих мовчання...
Але це життя - тут не все є так просто:
Кохаєш? Тоді кохай, як дорослий,
Бо слід, що кривавий лишиться - то шрами,
Вони є, і будуть нагадувать днями
Про ті нестерпні муки ночами,
Про сльози, обійми й поцілунки між вами...
І все-таки кожен із нас дуже хоче
Отримати біля кохання куточок,
Там жити, радіти і спати, й співати,
Допоки воно не навчиться вбивати...
©НімаХ 21.03.2017
4
0
450
Цінність часу
Час для нас, немов іскра,
Ось він був, а вже нема,
Тане швидко, мов би лід,
У історію політ.
Незабутні довгі дні
Він сховає у собі,
Рік за роком, за миттю мить -
Так життя наше летить.
Заклопотані, лукаві,
Злі, ласкаві та цікаві
Люди вічно чуда ждуть,
І не знають де та путь,
Що цілком усе міняє,
Щастя колір добавляє,
Пісню нову заспіва,
Новий аркуш почина.
Згодом хлинули думки,
Марні позаду роки
Не дають покою люду,
Що хотів побачить чудо.
Час пройшов, його нема,
Знов гуляє дітвора,
Нові люди, нові дні,
Але помилки одні…
Чому «врем*я», як казав
Дід Остап та Богуслав,
Не цінується ніким,
Кинуте зовсім одним?
Чому кожне покоління
Має це погане вміння,
Забувати усе те,
Що до істини веде?
Тож треба вміти розуміти,
З усіх частин одну зложити.
Життя дається лише раз,
Поки не втрачений наш час.
©НімаХ 16.02.2017
5
0
425
