Перегоріла

Яна Гаращук

Я вигоріла вже давно, Не відчуваю. Жаль. Щастя. Спокій. Неначе в темряву іду. Не бачу світла – Бачу лиш стіну. Одну. Дві. Три. Чотири. Я в стінах розуму свого – Не виберусь. Поки зупинюсь. Вдих. Видих. Черговий дзвінок. Я досі в темряві, Куди іти? Дверей немає, лише стіни. Я знову тут сама. Одна. Перегоріла? Лампочка згоріла.

2023-01-23 08:06:02

Інші вірші поета

Помилка Востаннє Фіолетово Відпусти

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4988

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12138