Відпусти
Я не дивлюсь на світ крізь призму окулярів з рожевим склом і срібною оправою, Мені далеко все не всеодно, не байдуже скінчиться це коханням чи розправою. Дивлюсь на речі і людей реально, оцінюю критично ситуацію і час, Ти знов мені напишеш і попросиш вибачення, як пояснити, що немає більше нас? Я знов скажу тобі забути про колись стосунки, поглянути на них не через п'яний зір, Просто відчуй і зрозумій холод моїх чуттів і дум, я не кохаю більш просто повір. Досить нагадувати кожен раз про те, що я б воліла в житті не згадати, Дай мені спокій, просто відійди у далечінь, навчись приймати інших, може тоді й я навчусь прощати. Рухайся далі, почни все з початку, знайди ту, що кохатиме таким який ти є, Крізь призму часу, сподівань, вагань і втрати, почуй те, що стараюсь донести і відпусти мене.
2023-03-16 22:20:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093