Відпусти
Я не дивлюсь на світ крізь призму окулярів з рожевим склом і срібною оправою, Мені далеко все не всеодно, не байдуже скінчиться це коханням чи розправою. Дивлюсь на речі і людей реально, оцінюю критично ситуацію і час, Ти знов мені напишеш і попросиш вибачення, як пояснити, що немає більше нас? Я знов скажу тобі забути про колись стосунки, поглянути на них не через п'яний зір, Просто відчуй і зрозумій холод моїх чуттів і дум, я не кохаю більш просто повір. Досить нагадувати кожен раз про те, що я б воліла в житті не згадати, Дай мені спокій, просто відійди у далечінь, навчись приймати інших, може тоді й я навчусь прощати. Рухайся далі, почни все з початку, знайди ту, що кохатиме таким який ти є, Крізь призму часу, сподівань, вагань і втрати, почуй те, що стараюсь донести і відпусти мене.
2023-03-16 22:20:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4872
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2502