Крихти
Я крихтами розсиплюсь по твоєму столу. Уламками від дрону упаду до ніг. Піщинками триматимусь твого подолу. І розчинюсь мов цукор у твоїй воді. Я подихом нічним до тебе завітаю. Квітковим ароматом увірвусь крізь сон. Я вранішнім дощем злегка повію. Й запахну перед цим немов озон. Я пташкою тобі тужливо заспіваю. Котячим муркотінням відігрію душу. Я тріском дерева в каміні нагадаю Про бабину гіллясту у садочку грушу. Я на світлинах посміхатимусь тобі щоночі. Холодною постіллю нагадаю ніжний дотик. Я під повіками сховаю свої сині очі. Та вже не чутно буде мої дрібні кроки.
2024-11-28 21:51:36
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8373
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8907