До рідного.
Irinabook
Чи то море в мені розливається Чи гаряча лава замість крові Чи то серце на хрест розпинається І годинник мов відлік у скроні. Чи існує десь більше кохання Бо від миру бачила крихти Оживає душа в порятунку Коли чує те тяжке зітхання. Чи могла б заспівати мов янгол Якби дуже того забажала І чи згине від того диявол нещасть Я не знаю, і знати не хочу Але знаю, нічого б не мала Якби сильно тебе не кохала.
2018-05-11 20:59:11
3
0
Інші вірші поета
До моєї людини. До людей нелюдей. Я ще є. До мрії Полі купити кицю.
Інші поети
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Hnin Aung
@HninAung913
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3990
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2109