До рідного.
Чи то море в мені розливається Чи гаряча лава замість крові Чи то серце на хрест розпинається І годинник мов відлік у скроні. Чи існує десь більше кохання Бо від миру бачила крихти Оживає душа в порятунку Коли чує те тяжке зітхання. Чи могла б заспівати мов янгол Якби дуже того забажала І чи згине від того диявол нещасть Я не знаю, і знати не хочу Але знаю, нічого б не мала Якби сильно тебе не кохала.
2018-05-11 20:59:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3905