До рідного.
Чи то море в мені розливається Чи гаряча лава замість крові Чи то серце на хрест розпинається І годинник мов відлік у скроні. Чи існує десь більше кохання Бо від миру бачила крихти Оживає душа в порятунку Коли чує те тяжке зітхання. Чи могла б заспівати мов янгол Якби дуже того забажала І чи згине від того диявол нещасть Я не знаю, і знати не хочу Але знаю, нічого б не мала Якби сильно тебе не кохала.
2018-05-11 20:59:11
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9024
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2716