До моєї людини.
Де ти існуєш? Чи є в тому світі сонце й любов? Чи є там життя, я хочу спитати, Чи там тільки дощ, сльози і кров І зламаним тілом небо тримати. Чи там твої думи камінням на плечі Чи серце криваве немов тільки з печі, Чи станеться край той злості, питаю, Й кричу я, і б'юся, додолу злітаю, Щоночi схиляюсь лицем до долонь І руки свої як твої уявляю, Є сила зцілити тяжкі наші душі Якщо ти захочеш, я зможу, я знаю.
2019-08-16 17:44:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13315
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5289