До тла
А ми палили одне одного до тла.
І не жаліючи, підкидали хмизу.
Аж коли осінь нас підступно підвела,
Щоб ми зіграли чергову репризу.
Ти налила два келихи вина,
Один взяла собі, а мені ж інший простягнула.
Та недочекалася, коли свій келих візьму я,
Твоя рука розтиснулась, а ти мені всміхнулась.
По-твоєму, це смішно? - запитав.
Не так вина, як отой келих шкода,
Який, розбившись нас, мов розділяв
На два фронти, які воюють до чийогось скону.
І розгорівся черговий скандал.
І ти кричала, що тебе усе дістало.
Я ж мовчки дивився , як крізь кришталь
Вино кривою плямою розповзалось.
Отак, спустошились ми вже до дна,
І наше полум'я практично згасло.
Мабуть, струхлявіла ота деревина,
Яка горіла так колись прекрасно.
2020-05-13 19:38:45
5
0