До тла
Іван Антонюк
А ми палили одне одного до тла. І не жаліючи, підкидали хмизу. Аж коли осінь нас підступно підвела, Щоб ми зіграли чергову репризу. Ти налила два келихи вина, Один взяла собі, а мені ж інший простягнула. Та недочекалася, коли свій келих візьму я, Твоя рука розтиснулась, а ти мені всміхнулась. По-твоєму, це смішно? - запитав. Не так вина, як отой келих шкода, Який, розбившись нас, мов розділяв На два фронти, які воюють до чийогось скону. І розгорівся черговий скандал. І ти кричала, що тебе усе дістало. Я ж мовчки дивився , як крізь кришталь Вино кривою плямою розповзалось. Отак, спустошились ми вже до дна, І наше полум'я практично згасло. Мабуть, струхлявіла ота деревина, Яка горіла так колись прекрасно.
2020-05-13 19:38:45
5
0
Інші вірші поета
Три крапки ***
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12068
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5491