Три крапки
От іще одна написана сторінка
Твоєї книги з назвою "Життя".
І хоч читається вона не так вже й гірко,
Події в ній не викликають посмішки твого лиця.
Дарма, що букви там такі веселі,
Не єднаються вони у радісні слова.
І крутять, наче, каруселі
Брудні реалії останнього рядка.
От іще одна відредагована сторінка
Твоєї книги з назвою "Життя"
Проте, події в ній описані так мілко,
Що не викличуть нічого, крім жалю та співчуття.
Забереш вуаль?
Кажеш, забагато?
Нею переповнена уся твоя кімната?
Вуаль покрила стіни,
Вуаль тече по венах,
Ще мить і вона в серці,
А ти... такий шалений.
Роздираєш шкіру,
Розчухуєш обличчя,
Намагаєшся сховати усе, що так не личить.
Упав на коліна,
Сам не помічав,
Як уміння жити -
Лишило твій причал.
Догорає остання сторінка
Синім полум'ям твого буття.
Лиш її маленька іскринка
Зауважить твоє каяття.
Проковтнеш її із димом,
Крізь руїни до серця внесеш.
Чисті аркуш, перо і чорнило
І з трьох крапок ти жити почнеш.
2020-01-16 18:26:28
2
0