Іван Антонюк
@Ivan_Ant
Магія в деталях
Вірші
До тла
А ми палили одне одного до тла. І не жаліючи, підкидали хмизу. Аж коли осінь нас підступно підвела, Щоб ми зіграли чергову репризу. Ти налила два келихи вина, Один взяла собі, а мені ж інший простягнула. Та недочекалася, коли свій келих візьму я, Твоя рука розтиснулась, а ти мені всміхнулась. По-твоєму, це смішно? - запитав. Не так вина, як отой келих шкода, Який, розбившись нас, мов розділяв На два фронти, які воюють до чийогось скону. І розгорівся черговий скандал. І ти кричала, що тебе усе дістало. Я ж мовчки дивився , як крізь кришталь Вино кривою плямою розповзалось. Отак, спустошились ми вже до дна, І наше полум'я практично згасло. Мабуть, струхлявіла ота деревина, Яка горіла так колись прекрасно.
5
0
606
Три крапки
От іще одна написана сторінка Твоєї книги з назвою "Життя". І хоч читається вона не так вже й гірко, Події в ній не викликають посмішки твого лиця. Дарма, що букви там такі веселі, Не єднаються вони у радісні слова. І крутять, наче, каруселі Брудні реалії останнього рядка. От іще одна відредагована сторінка Твоєї книги з назвою "Життя" Проте, події в ній описані так мілко, Що не викличуть нічого, крім жалю та співчуття. Забереш вуаль? Кажеш, забагато? Нею переповнена уся твоя кімната? Вуаль покрила стіни, Вуаль тече по венах, Ще мить і вона в серці, А ти... такий шалений. Роздираєш шкіру, Розчухуєш обличчя, Намагаєшся сховати усе, що так не личить. Упав на коліна, Сам не помічав, Як уміння жити - Лишило твій причал. Догорає остання сторінка Синім полум'ям твого буття. Лиш її маленька іскринка Зауважить твоє каяття. Проковтнеш її із димом, Крізь руїни до серця внесеш. Чисті аркуш, перо і чорнило І з трьох крапок ти жити почнеш.
2
0
479
***
Гаряча кава, Надворі світанок, Запах жасмину Доповнює ранок. Дзвінок телефону. Солова турботи. Біжу у справах. Втомився від роботи. Чергова зустріч - Знову невдала. Порвалася струна. Все дістало... Невідома дорога Манить за собою. Нічним містом - Тихою ходою. Дзвінок у двері. Нікого не має. Ще почекаю, Ніхто не відчиняє. У людному барі Наодинці з собою. Сигарети дим Поглинає з головою. Порожня квартира, Тривожний сон, Дзенькіт будильника Із серцем в унісон. Нове повідомлення, Пропущений дзвінок, Ніч розтала, Роблю наступний крок. Розмиті образи Виповзають із щілин. Вчорашня кава. Перецвів жасмин.
1
0
396