Лист до тебе
Так, знаю я жахливий та агресивний та додаю тобі стресу Та коли без тебе я не бачу сенсу Поки ти спиш, знов напишу як я кохаю Як щось груди шкребе та тяжко зітхаю Голос почую і серце палає Воно палає, ні, не палить, а гріє Трепоче, рветься, радіє... Я хотів прозою та щось надихнуло Очі згадаю твої і у грудях щось спалахнуло. Так по теплому ніжне як сміх твій... Люблю твої сльози, посмішки, радість люблю твою силу і люблю твою слабкість. Ти вже вибач пробач, що не можу любов'ю тією зігріти Тож приходиться на відстані так і любити...
2022-09-28 09:49:06
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Верес
і м б а
Відповісти
2022-10-06 15:35:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12441
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2698