Руками
Йоганн Верес
Руками холодними мацати простір Сміливо крокуючі прямо в пітьму Йду і вагаюсь наче на осліп Клаптики сонця з собою візьму Безстрашні зусилля, що волочать біду Осторонь, осторонь нехай обійдуть Тікай від нещасть, що за руки в безодню тебе приведуть
2023-08-03 21:24:10
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Йоганн Верес
все таки привели до біди...
Відповісти
2023-08-05 10:33:32
1
Йоганн Верес
цікава думка...
Відповісти
2023-08-05 10:36:11
1
Йоганн Верес
@Регіна Касі 🤝
Відповісти
2023-11-05 21:38:41
1
Інші вірші поета
Промені сяйва Темна ніч Розмова Любити, кохати, зітхати
Інші поети
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3927
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4528