heart holding the sky

Jarida Nalisa

true love born in the heart Ending today would be just a dream. Who will stop the sun Just stop right here Time is running out The story will fade away Look at the sky and you will be suffocated I want to take my heart to block the sky forbid the sun to go back stop at the heart Let her stay with me until eternity. and time would stop moving Don't let her suffer Just give me some time, the sun doesn't go back Looking at her face is hazy When loneliness covers the heart how much we love each other But in the end, it must be from can only hold her Let two hearts be close to each other for a long time and accept the fact that it no way to stop time 《 Dew 》

2021-10-04 17:51:07

Інші вірші поета

Back home Last night I dreamed that just our hearts love each other will keep for a long time

Інші поети

Daisy Daisy

@daisy_daisy

misshapen_mirror

@misshapen_mirror

Вер Веріґо

@ververigo

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16426

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12043